Як виготовляють вино в Ізраїлі: цікаві факти

Можливо, варто було би звернутися до біблійних часів, але краще згадаю про родину Ротшильдів. У винному світі вони більше відомі тим, що свого часу купили одне з п’яти великих Шато Бордо – Château Lafite Rothschild, і мало хто знає, що ця родина значно більше грошей інвестувала в розвиток виноробства в Ізраїлі.

Цікаво Яскравий, але дивний феномен: що таке блакитне вино – розповідає сомельє

Спочатку все завозили із Франції: виноробів і агрономів, сталеві ємності, баріки, саджанці і навіть преси, проводили електричну мережу в пустелю… І тут мав би бути хепі енд, але барон Едмон де Ротшильд доброго ізраїльского вина так і не спробував. Бо для вивчення інших кліматичних умов та інших ґрунтів потрібно багато років, а круговерть історії закинула ізраїльске виноробство у філоксеру, світові війни, нескінченні конфлікти та боротьбу за незалежність.

Лише зараз Ізраїль можна назвати справді виноробною країною, тут уже є базова класифікація на п’ять винних регіонів, вина різних виноробень отримували високі рейтинги від винних критиків, а найголовніше – тут вивчають автохтонні сорти, яких в Ізраїлі понад 70. Так, експерименти з винами лише починаються, поки що медалі беруть вина, виготовлені з міжнародних сортів винограду, але придивитися вже час.

Уваги потребує білий сорт Мараві, про нього кажуть, наче цей сорт бачив ще ті самі біблійні часи. Вино з нього доволі нейтральне, нагадує Шардоне, його часто витримують у бочках французького дуба та на дріжджовому осаді.

Які вина варто спробувати в Ізраїлі / Фото Сомельє в зелених штанях

Про кошерні вина

Розповідаючи про вина з Ізраїлю, не можна оминути тему кошерних вин. Знайте, не всі ізраїльські вина кошерні, та найголовніше – більшість кошерних вин у світі виготовляється поза країною. Аби зробити на вині позначку "кошерне", що автоматично дозволить використовувати це вино в релігійних цілях, треба дотримуватися суворих правил. Ось деякі з них:

• Увесь процес виробництва має відбуватися під спостереженням рабинату або іншої організації, яка слідкує за дотриманням правил кашруту. А вино мусить бути створене й бутильоване тільки іудеями, які дотримуються всіх релігійних рітуалів.
• Врожай нового виноградника може бути використаний тільки з четвертого року, а на винограднику не може рости нічого, крім винограду
• У "суботній рік" (кожен сьомий рік) виноградник не можна обрізати і прищеплювати, а врожай повинен бути залишений на гронах.
• Обладнання, що використовується для виробництва кошерного вина, не можна використовувати для виробництва іншого вина.
• Бочки для вина необхідно мити тричі, а на виробництві заборонено використовувати тваринний білок.
• Один відсоток вина необхідно вилити або віддати на благодійність.

Як бачите, слідування цим правилам на смак вина не впливає. Тож кошерне вино може бути таким самим, як і вино звичайне. Утім, часто, крім того, що вино кошерне, ви можете побачити на етикетці позначку "mevushal", що означає "пастеризоване".

Непастеризоване кошерне вино на смак нічим не відрізняється від звичайного, тому що виробляється за такою самою технологією, як звичайні вина. Пастеризоване – відрізняється.

Пастеризація відбувається дуже швидко і просто: вино нагрівають просто в чанах або спеціальних пристроях — пастеризаторах. І цей нюанс несамовито впливає на смак, бо вина стають менш фруктовими та втрачають потенціал до визрівання в пляшках.

Пастеризують вина ось з якою метою. За правилами кашруту, вино втрачає кошерність, якщо пляшка була відкоркована не іудеєм, який мав би дотримуватися ритуалів і суботи. А от якщо вино було пастеризоване (тобто має позначку "mevushal"), то на нього вже не може вплинути нічого.

Це – уривок з книги "Вино без правил" засновниці сторінки Сомельє в зелених штанях, Анни-Євгенії Янченко, де вона просто й інколи смішно розповідає про те, як стати винним знавцем.

Про книгу можна подивитись за хештего #а_я_люблю_вино_без_правил, можна знайти в книжкових магазинах або ж замовити напряму у видавництві "Віхола".