Чудодійний негатив: як правильно скаржитися, щоб почуватися краще

Авторки книги “Мистецтво мріяти” Барбара Шер та Енні Готтліб вважають, що не варто приховувати своє незадоволення та намагатися тримати все в собі. Дозвольте собі виплеснути весь негатив, головне – навчитися робити це правильно.

До теми: Як упоратися з професійним вигоранням: 5 порад від психологів зі США

3 кроки, щоб почуватися краще

За словами науковиць, людина не може і не має почуватися добре повсякчас. Тож коли ви відчуваєте страх, біль чи розчарування – сміливо скаржтеся, ваш організм цього потребує.

Психологині пропонують 3 кроки до полегшення тягаря на серці та радять послуговуватися ними кожен раз, коли вам погано.

• Оберіть проблему

Виділіть одну ситуацію, яка вас турбує найбільше. Це може бути будь-що: нестача грошей, погіршення стосунків з близькими чи конфлікт у маршрутці. Подумайте про те, що це – цілком серйозна перешкода на шляху до вашої мети.

• Візуалізуйте

Якщо вам важко сконцентруватися на чомусь одному, запишіть на аркуші паперу ваші думки щодо неприємностей. Для кращого ефекту пишіть серйозно, сумно чи трагічно.

• Кепкуйте досхочу

Потрохи просувайтеся у ваших роздумах. Починайте насміхатися з ситуації, не бійтеся кепкувати з себе та своїх негативних емоцій. Дайте собі волю та знущайтеся з проблем як хочеться вам – чим більше цинізму, сарказму та перебільшень, тим краще.

Чому це дієво

Шер та Готтліб вважають, що таким чином людина може виплеснути з себе весь негатив, який з часом накопичується. Це допоможе звільнити місце для енергії та позитивних емоцій. Психологині називають цей метод силою негативного мислення.

Кепкування над проблемами допомагає звільнитися від негативу/ Фото Unsplash

Вони порівнюють викид негативних емоцій з вихованням дитини: якщо дозволити малюку побешкетувати та виплеснути енергію, то згодом він буде посидючим та слухняним під час нудної справи.

Читайте також: Погана поведінка дитини: психолог пояснив, які 4 питання допоможуть батькам

Чи дійсно скарги допомагають: думки інших психологів

• На відміну від Шер і Готтліб психолог Джеффрі Лор впевнений, що постійні беспідставні скарги та ниття негативно впливають на фізичний стан людини та її оточення. Науковець вважає, що виплескувати гнів так само безрезультатно, як емоційно висловлюватися в замкнутому порожньому приміщенні.
• Його підтримує науковець Стівен Партон. Він стверджує, що негативні думки породжують негативні думки. Чим більше людина зациклюється на проблемах, тим більше її мозок зациклюється на можливому майбутньому негативі. Як результат – постійна пригніченість та смуток.
• Через скарги в організмі підвищується гормон стресу – кортизол. Партон вважає, що він шкодить навчанню, погіршує пам’ять та погіршує імунітет. Таким чином людина наражає себе на проблеми зі здоров’ям та ризикує отримати хронічні хвороби.