Винайшли Wi-Fi, врятували Японію від голоду та виявили ДНК: жінки-науковиці, які змінили історію

Втім, це не стало на заваді й представниці прекрасної статі доводили, що вони не просто матері, дружини, дочки або сестри, а значно більші за всю цю рутину. У кожній жінці прихована неймовірна сила й тяга до відкриттів. Так, щодня ми користуємося або чуємо про речі, які винайшли саме жінки. Тож як вони змінили історію своїми відкриттями – далі у матеріалі Life 24.

Цікаво Найстаріша людина в історії: яким було незвичне життя Жанни Кальман, що досягла 122-річного віку

Найкрасивіша жінка Європи, яка винайшла Wi-Fi

Донька львів'янина Геді Ламар зачаровувала своєю неймовірною красою. Вона народилася 9 листопада 1914 року у Відні в сім'ї банкіра зі Львова й піаністки з Будапешту. З дитинства їй прищеплювали любов до мистецтва, а її зовнішністю захоплювалися з юних років. Вже у 12 років вона стала переможницею конкурсу краси, а у 16 років – захопилася кінематографом. Окрім того, Геді дуже любила математику, але тоді вважалося, що наука – не "жіноча справа", тому дівчину ніхто не підтримував у цьому. 

Геді Ламар називали найкрасивішою жінкою в Європі, вона знялася у понад 40 стрічках й була відомою на увесь світ. Однак за усією цією славою жінка приховувала своє хобі – винахідництво. Коли Геді переїхала до США у 1938 році, то не покидала вивчення точних наук. У новому будинку у неї навіть була кімната, де вона займалася кресленням і проводила різні розрахунки.

Акторка та винахідниця Геді Ламар / Фото є суспільним надбанням

Вона винайшла чимало речей, які покращили життя. Так, Геді Ламар покращила роботу та зовнішній вигляд світлофора, винайшла шипучі таблетки для приготування газованих напоїв та ошийник для тварин, що світиться. Також вона вдосконалила форму і конфігурацію крила літака, надихнувшись формою крила птахів і формою тіла риб.

Однак найголовнішим винаходом Геді Гамар є система захисту сигналу керованих торпед у підводних човнів, а також те, що зараз лежить в основі систем GSM, GPS, Bluetooth і Wi-Fi. Так, найгарніша жінка Європи вигадала принципи шифрування інформації для постійних закритих каналів зв'язку. Якби не ця неймовірна жінка, можливо, ми б зараз не користувалися Wi-Fi, не працювали б мобільні телефони, не літали б військові супутники та не існувало б системи навігації.

Жінка, яка фактично врятувала Японію від голоду

Кетлін Мері Дрю-Бейкер – британка, яка досліджувала водорослі. Вона закінчила Манчестерський університет, а згодом змогла навіть здобути докторський ступінь. Хоча так не було заведено, але жінку взяли на роботу в університет. Щоправда, вже у 1928 році її звільнили через те, що вона одружилася.

Втім, Кетлін не полишила своїх досліджень водоростей, а продовжила цим займатися. Якось вона захопилася саме червоними водоростями й описала технологію, як правильно їх вирощувати. Це відбувалося саме у той час, коли Японія проживала складний період у 1949 році. У країні почався післявоєнний період, а населення було на межі голоду. Окрім того, у XX столітті врожайність водоростей різко впала через забруднення прибережних вод і вплив тайфунів.

Кетлін Мері Дрю-Бейкер, яка фактично врятувала Японію від голоду / Фото Smithsonian Institution

Коли у Японії прочитали технологію, яку описала Дрю-Бейкер, то були шоковані – ця інструкція працювала, як годинник, і дозволила відновити вирощення норі. Тоді у 1953 році японські вчені розробили методику штучного розведення норі на основі дослідження Дрю Бейкер, що суттєво підвищило врожай. 

У Японії високо поціновують Кетлін Мері Дрю-Бейкер. Щорічно 14 квітня в країні вшановують її пам'ять, а у деяких святилищах є навіть її пам'ятник. Цікаво, що сама Кетлін ніколи не була у Японії. 

Перша в історії жінка, яка стала дворазовим лауреатом Нобелівської премії

Марія Склодовська-Кюрі – одна з видатних постатей у науці. Під час навчання в університеті вона захоплювалася вивченням хімії, фізики та біології, а згодом почала вивчати нове на той час явище – випромінювання. 

Її клопітка робота була недаремною. Разом з чоловіком вона заснувала науку про радіоактивність, відкрила елементи радій і полоній. Фактично, без досліджень Марії Склодовської-Кюрі ми б зараз не користувалися рентгеном. Науковиця стала першою жінкою в історії, яка стала дворазовим лауреатом Нобелівської премії з фізики та хімії.

Марія Склодовська-Кюрі разом з чоловіком П'єром Кюрі / Фото є суспільним надбанням

Кюрі займалася дослідженням радіоактивності без будь-якого захисту, що призвело до трагічних наслідків. У неї почала розвиватися променева хвороба, яка врешті-решт призвела до онкології. Вона перенесла десятки операції, які мали лише короткотривалий ефект.

Жінка, яка вперше побачила ДНК

Розалінд Франклін – англійська науковиця, яка фактично відкрила ДНК. Вона прожила усього 37 років, але за цей час зробила чимало відкриттів. Так, вона вперше побачила ДНК на рентгені, а потім її колеги – Френсіс Крік та Джеймс Ватсон – описали гіпотезу структури подвійної спіралі ДНК. До слова, цим колегам Розалінд приписували чимало заслуг науковиці, а вона залишалася у тіні.

Розалінд Франклін, яка вперше побачила на знімку ДНК / Фото CSHL

Вона також внесла чималий внесок у розуміння структури вірусів, вугілля і графіту. Чимало часу вона присвятила вивченню поліомієліту – її напрацювання стали основою для наступних відкриттів. 

Жінка, яка винайшла першу мову програмування

Українка Катерина Ющенко створила одну з перших мов програмування – "Адресну мову програмування". Коли вона почала працювати з малою електронною обчислювальною машиною, то зрозуміла, що переведенням математичних формул у машинні коди має займатися комп'ютер.

Катерина Ющенко, яка розробила першу мову програмування: дивіться фото

Тоді вона почала працювати над програмою, яка б могла розв'язати таке завдання. Головне завдання для науковиці було те, що пристрій мав розуміти поставлену перед ним задачу. Програмістка Катерина Ющенко чимало експериментувала і разом з колегами створила адресну мову програмування, у якій вказувалися не числа, а адреси комірок пам'яті. Це було справжнім проривом, а адресною мовою програмування користувалися ще протягом наступних 10 років.

Таким чином, розробка української програмістки Катерини Ющенко випередила на два роки мову Fortran, на три – Cobol, і на п’ять – ALGOL. За свою розробку вона отримала чимало нагород.

І це лише мала капля серед усього, що винайшли жінки. Так, представниці прекрасної статі розробили підгузки, циркулярну пилу, двірники для авто, кольорові сигнальні ракети, домашню систему безпеки й безліч інших предметів, без яких нині складно уявити сучасне життя.