Зараз довгожителька мешкає у Голосіївському районі Києва. Вона має 4 онуків, 8 правнуків, які її дуже тішать і дарують жагу до життя.

До теми Секрети довголіття: 5 щоденних звичок, які подовжать молодість

Труднощі спіткали дитинство та молодість

Ніна Федорівна народилася 1 лютого 1924 року у селі Комісарівка, що у Генічеському районі Херсонщини. Коли їй було усього 9 років почався страшний голод, який жінка запам'ятала на все життя. Вона поділилася спогадами, що її рідний брат потрапив до в'язниці, бо збирав у полі колоски.

Коли їй виповнилося 17 років, то почалася Друга світова війна. Юна Ніна працювала на будівництві оборонних укріплень та рила окопи. Під час німецької окупації дівчину вивезли до концтабору до Німеччини. Там вона пробула 3 роки. За цей час Ніна перехворіла на тиф. Вона на все життя запам'ятала, як з німецької окупації її звільняли американські солдати.


Ніна Федорівна у 1944 році / Фото надане ТСН

Після війни Ніна Федорівна почала працювати бухгалтером в одній з військових частин СРСР. На роботі вона познайомилася з військовим, який у майбутньому став її чоловіком. До слова, він пройшов усю війну. Чоловік був родом із Лимана Донецької області, тому згодом подружжя переїхало туди.

За словами Ніни Федорівни, родина чоловіка жила дуже бідно. Чоловік прагнув змінити життя на краще, тому закінчив курси машиністів поїздів, а згодом – влаштувався на залізницю. Оскільки професія приносила гарний заробіток, то сім'я переїхала з Лимана до Станиці Луганської в Луганській області.

Батько тоді вже працював машиністом, а мама вивчилася на провідницю далекого прямування. Об'їздила на поїздах увесь колишній Союз – у нас родина залізничників. Мама пропрацювала провідницею 20 років, а загалом у неї 45 років трудового стажу,
– розповів її син Юрій.


Ніна Федорівна 1964 році / Фото надане ТСН

Нова сторінка у житті – переїзд до Києва

У 1991 році Ніна Федорівна разом з чоловіком та дітьми переїхала до Києва. Відтоді сім'я мешкає у Голосіївському районі столиці. Жінка навіть у 100 років живе сама – готує їсти, доглядає за собою та підтримує побут. Звісно, діти приносять ліки, продукти та допомагають по господарству.

Мама так захотіла сама – не хоче нікого обтяжувати. Вона ще за собою доглядає, готує собі їсти. Ми з сестрою Людмилою живемо поруч, тому двічі на день навідуємося. Сестра робить мамі перев'язки на ногах та інші медичні процедури, бо у такому віці без них вже ніяк. Мама до їжі не вибаглива, але слідкує, щоб усе було свіженьке – ми їй усе купуємо. Їсть всі звичні страви, але дуже любить борщ. Він на столі має бути обов’язково – це як закон,
– розповів син Ніни Іванівни Юрій.

Коли почалося повномасштабне вторгнення, сім'я залишилася у Києві. Ніна Федорівна пережила усі обстріли, й, за словами дітей, не реагує на сирени, роботу ППО чи вибухи. Річ у тім, що жінка вже погано чує, й дітям доводиться інколи кричати, аби мама їх почула.

"Мама вже погано чує, тому не реагує на сирену, роботу ППО чи вибухи ракет. Лише запитує у нас з сестрою кожного ранку: "Чи обстрілювали нас ті варвари?". Цікавиться куди потрапили ракети. Мама дуже негативно налаштована до Росії, хоча часто там бувала і дуже багато лишилося там родичів. А щодо Путіна, то взагалі слів не підбирає, навіть у такому поважному віці", – додав син.


Ніна Іванівна у 100 років сама готує борщ / Фото ТСН

Секрет довголіття від 100-річної українки

За словами дітей, Ніна Федорівна раніше дуже полюбляла читати книги. Вона увесь свій вільний час витрачала на художню літературу. Лише 3 роки тому, у 97 років, почала гірше бачити, тому відмовилася від читання.

Говорячи про секрет довголіття, рідні зазначають, що Ніна Федорівна має великий потяг до життя, вона дуже тішиться, коли проводить час з онуками та правнуками. Ба більше, на свій день народження, 1 лютого, жінка навіть дозволила випити собі келих шампанського.

Потрібно дуже багато працювати фізично і любити життя,
– говорить Ніна Федорівна про свій секрет довголіття.

До слова, Ніна Федорівна також має незламну силу духу та жагу до життя. Так, у 92 роки жінка перенесла інсульт, після якого наново вчилася тримати ложку в руках. У 95 років Ніна Федорівна вчилася ходити після перелому стегна. Жінка жартома говорить, що почувається дуже добре, як на свої 100 років, і пояснює, що вдається їй все це через силу духу та наснагу до життя.