Як і досі, фотожурналістика була вимогливою та ризикованою професією. Джессі у спідниці та капелюсі доводилося обертати камеру вагою у понад 20 кілограмів. І це не завадило їй отримати найкращі ракурси для своїх фотографій. Вона підіймалася по драбинах та книжкових шафах і навіть стрибала з повітряної кулі.

Читайте також Як красиві дівчата рекламували красиві машини: історія у фото

Попри все Джессі стверджувала, що фотографія – це професія, яку може опанувати будь-яка жінка, маючи "міцне здоров’я, наполегливість і нюх на новини".

Як хобі переросло у пристрасть

Джессі виросла в канадській провінції Онтаріо. Молодою дівчиною вона отримала сертифікат викладача.


Майбутня фотожурналістка 10 років була вчителькою / Фото Вirdinflight

Після десятиліття викладання в Массачусетсі Джессі виграла камеру за продаж підписки на журнали. Спочатку фотографія для неї була хобі, яке досить швидко переросло у пристрасть.


Спочатку фотографія була хобі Джессі / Фото Вirdinflight


Жінка фотографувала дітей і знайомих людей / Фото Вirdinflight

У 1899 році Джессі отримала своє перше професійне завдання в газеті The Boston Post. Того ж року вона отримала свій перший гонорар за фотографії.

Про кар’єру фотографа

У 30 років жінка вирішила кинути викладати, щоб повністю віддатися улюбленій справі. На той час вона вийшла заміж і переїхала у місто Буффало, що в американському штаті Нью-Йорк. Там вона створила портретну студію, що на той час було своєрідним подвигом.


20-кілограмова камера, якою користувалася Джессі впродовж майже всієї кар'єри / Фото Вirdinflight

У 1902 році Джессі найняли штатним фотографом для двох місцевих газет. Це було нечуваною професією для жінок. Саме тоді вона закріпила свою спадщину як перша фотожурналістка Америки.

Але цього було недостатньо для сміливої Джессі. Тож у 1905 році вона переїхала до Нью-Йорка, щоб стати фотографом новин у найбільшому американському місті.


Джессі казала, що треба мати нюх на новини / Фото Вirdinflight

Але жодна газета не захотіла найняти жінку. Тому в черговий раз вона відкрила портретну студію, щоб заробляти на життя. Не бажаючи здаватися, вона зробила фотографії, які вважала гідними новин, надрукувала їх і продала редакторам газет. Згодом репортери писали історії, замовляючи у Джессі фотографії. У такий унікальний спосіб фриланс допоміг їй здобути репутацію.

Щоб отримати вдалий кадр, Джессі не зупинялася ні перед чим / Фото Вirdinflight

Досягнення Джессі

Вона зробила портрети 3 президентів США – Куліджа, Гувера та Тафта.


На фото ліворуч зображений президент Теодор Рузвельт / Фото Вirdinflight

Також фотографувала літературних діячів, зокрема Едну Сент-Вінсент Міллей та Марка Твена.

Для Джессі охоче позували митці / Фото Вirdinflight

Джессі Тарбокс Білз вважається однією з першопрохідців фотоесе – серії фотографій із титрами, що підтверджують новину.

Цікаво "Це мій подарунок дітям світу": як винахідник вакцини від поліомієліту відмовився від патенту

Вона стала відомою й тим, що документувала умови життя бідних. Один з її найвідоміших фотоесе, опублікований у The New York Times у 1913 році, показав побут сімей іммігрантів.


Фотографія вуличної дитини / Фото Вirdinflight


Джесі документувала побут бідних родин / Фото Вirdinflight