У чому секрет довголіття жінки та які випробування випали на її довге життя, розповідаємо далі.

До теми "Найсильніша бабуся Британії": жінка у 63 роки неочікувано відкрила талант до паверліфтингу

У чому секрет довголіття жінки

110-річна Йошико Міва вважається найстарішою людиною японського походження у США. Жінка пережила іспанський грип, велику депресію, Другу світову війну та багато інших випробувань, але попри всі труднощі, дотримується простого правила, яке допомагає встояти у найважчі часи: "Не зупинятися".

Як представниця другого покоління нісеїв (американців японського походження), Йошико постійно чула вислів "гаман" – терплячість та гідність перед нестерпними випробуваннями, а також фразу, що означає "з цим нічого не можна зробити".

Народжена у багатодітній родині вона змалечку зазнала горя, коли у 1919-му році померли її мати та молодший брат. Після цього батько віддав решту своїх дітей до дитячого будинку. Це не перешкодило Йошико закінчити спочатку середню школу, а в 1936-му році й Каліфорнійський університет у Берклі з дипломом у галузі бізнесу. У 1939-му жінка вийшла заміж за Генрі Міва.

Під час Другої світової війни довгожителька разом зі своєю родиною була інтернована у таборі Постон, що в Аризоні. Після звільнення у 1945-му році американцям японського походження було важко знайти роботу через дискримінацію, тому її чоловік заснував власну справу з вирощування рослин, а сама вона отримала ліцензію медсестри.

Жінка має чимало захоплень
Жінка має чимало захоплень / Фото Alan Y. Miwa

Сьогодні, у віці 110 років, Йошико має трьох синів, 10 онуків, 20 правнуків і одного праправнука. Вона живе у будинку для людей похилого віку, щотижня робить зачіску та відвідує церковні служби.

Рекордсменка вважає, що ключем до довголіття є позитивне мислення, активний спосіб життя, здорове харчування, віра та сімейна підтримка.

Після виходу на пенсію жінка щоранку проходила по 4 милі (понад 6 кілометрів), захоплюється читанням, ікебаною, шиттям, а також реставрацією та оббивкою меблів. Обов'язковий елемент її щоденного раціону – локшина, яку вона полюбила ще в дитячому будинку.

Детальніше про свою долю Йошико розповіла в автобіографії, написаній після завершення письменницьких курсів.