Кохання у всі часи надихало письменників на великі історії. Ми зробили для вас добірку 5 книг про кохання: ці історії не відпускатимут вас до кінця. Можливо, одна із таких книг стане хорошим подарунком для вашого партнера до Дня закоханих.
Читайте також: 5 біографічних книг про жінок, які змінили історію: добірка, що надихає
Джеймс А. Міченер. Сайонара.
Видавництво: Фабула
Однойменний фільм за мотивами цього роману з Марлоном Брандо і Мііко Тако у головних ролях висувався на кінопремію "Оскар" у десяти номінаціях і 1958 року отримав чотири золоті статуетки. За сюжетом, одразу після Другої світової війни, тобто саме тоді, як колишні вороги – Сполучені Штати і Японія – намагаються шукати шляхи співпраці, американський військовий пілот – ветеран війни, і японська дівчина, яка втратила батька й брата, намагаються знайти спільну мову. Утім, чи такими вже непереборними є національні відмінності і різниця культур? Чи зможе кохання подолати пам’ять про втрати і минулу ворожнечу? Чи витримає воно тиск забобонів і загального осуду?
Історія про шалене заборонене кохання
Уривок з книги:
"Коли настала черга великого танцювального номера, я очікував із побоюванням, що наслідування американських образів спотворить японський стиль Хана-огі, – згадують у романі. – На щастя, я помилявся, бо в її самураї тепер вигравали свобода й ошатність, яку жодна майко, як Хана-огі називала незайманих танцюристок, не могла б відтворити. Хана-огі була акторкою. Вона була кторкою навіть більше, ніж коханкою чи дружиною, і якщо американський джиттербаг у її виконанні був більш кумедним, ніж той, що танцюють у мене вдома,її японський класичний танець був емоційнішим, бо вона знала, що американець — не об’єкт для наслідування, а коханий, який нестерпно жадав одружитися з нею. Я зрозумів, що вона сказала минулої ночі. Хана-огі була тепер кращою японкою".
Айріс Мердок. Чорний принц.
Видавництво: Віват
Цей захоплюючий роман – історія немолодого письменника, який мріє написати, нарешті, воістину великий твір. З одного боку, його пошуки себе в контексті постійних професійних, родинних і побутових проблем можуть видатися рутинними, якби не пригода, яку йому судилося пережити. З другого, не просто кохання, зрада чи неможливість усамітнення роблять з цього чтива інтелектуальний бестселер з відсиланням до Шекспіра. І не лише розповідь про старіючого літератора, котрий переживає складне почуття до 20-річної дочки свого колеги, а ціла подорож підсвідомістю героя, хитросплетіння філософії, психології, мистецтва, що затягують в сюжет твору – ось чим цікавий цей роман.
Книга про самовизначення, пізню закоханість та самотність
Популярність друга і колеги, легкість з якою книги виходять з-під його пера, стають предметом гарячих суперечок, і одного разу наш герой вирішує тікати, щоб створити свій власний шедевр. І навіть те, що він одразу стає всім потрібний – другові, його дружині, власній сестрі та навіть колишній жінці – не може загнати його в глухий кут так, як це зробить він сам через свою поступливість. Оскільки, навіть фінальні невдачі не зможуть відібрати розуміння того, наскільки цінне може бути запізніле кохання, як самотньо може почуватися людина навіть в колі близьких людей. І як мистецтво і література здатні впоратися із цим, роблячи всі життєві та любовні переживання лише робочим матеріалом, стимулом до творчості, імпульсом до дії.
Уривок з книги:
"У якомусь сенсі ця книжка – історія мого життя, – підтверджують наприкінці. – Але, сподіваюся, це ще й чесне оповідання, проста історія кохання".
Джоджо Мойєс. Корабель наречених.
Видавництво: Клуб Сімейного Дозвілля
Цей роман заснований на реальних подіях, що сталися після Другої світової. У 1946 році Королівські військово-морські сили почали завершальну фазу доставки військових наречених – жінок і дівчат, які вийшли заміж за англійських військових, що несли службу за кордоном. Більшість з них перевозили транспортними судами або спеціальними лайнерами. Проте 2 липня 1946 року 655 військових наречених з Австралії здійснили унікальну морську подорож: заради зустрічі зі своїми чоловіками, вони витримали нелегке випробування на борту авіаносця "Вікторіос".
Книга про самовіддану любов, заради якої закохані здатні на все
Під час цієї подорожі, що тривала майже шість тижнів, їх супроводжували 1100 військовослужбовців і 19 літаків. Наймолодшій нареченій було п'ятнадцять років. Принаймні одна з них встигла овдовіти ще до прибуття до пункту призначення. Бабуся авторки цього роману виявилася серед тих щасливиць, кого доля щедро винагородила за їх подвиг. Різні долі, різні характери, дружба і ненависть – усе це в замкнутому просторі, спілкуючись одна з одною та екіпажем.
Уривок з книги:
"Вони зійдуть із корабля, просто в слізливі обійми, міцно заплющать очі від задоволення, обіймаючи радісних дітлахів, – міркував капітан. – А потім рушать пішки або ж на галасливих машинах до домівок, яких уже й не пам’ятають. Якщо їм пощастить, то вони відчують, як порожнеча в їхніх душах нарешті заповнилася".
Емі Гармон. Що знає вітер.
Видавництво: Віват
Головна героїня цього роману Енн Ґаллагер виросла на розповідях дідуся про Ірландію. Після його смерті вона вирушає на батьківщину покійного, щоб розвіяти прах над озером біля маєтку. Енн потрапляє в грозу, і якась таємнича сила відкидає її на вісімдесят років назад — в Ірландію 1921 року. У країні саме точиться громадянська війна. Дівчину рятує, а відтак допомагає їй пристосуватися до геть іншої історичної епохи доктор Томас Сміт. Разом вони долучаються до боротьби за незалежність Ірландії. Енн закохується у свого рятівника. Та чи готова вона відпустити колишнє життя заради кохання, якого вже й не сподівалася спізнати? І чи цей вибір справді за нею?
Незвичайна історія про подорожі у часі та кохання, якого не мало би бути
Уривок з книги:
" – А це щось інше, – видихнув Кевін, – дізнаємося ми згодом про перебіг подальших подій. – Його погляд був заворожений наступною світлиною, яку він узяв до рук. Він округлив очі, примружився, а тоді зустрівся поглядом зі мною. – Ота жінка дуже схожа на вас, Енн. На знімку були зображені ми з Томасом у "Ґрешемі"; ми не торкались одне одного, але чудово усвідомлювали свою близькість. Він повернувся обличчям до мене: було видно лінію його підборіддя, тонку скроню, м’якість губ під витонченим носом. Мої знімки витримали подорож озером. Щоденник теж витримав. А я не витримала. Ми не витримали".
Пауло Коельйо. Над річкою П’єдрою, там я сиділа та й плакала.
Видавництво: Клуб Сімейного Дозвілля, 2020
Мова у новій книжці цього уславленого автора, як завжди, про Любов, яке зазвичай треба виплекати у собі й захистити. За сюжетом, хлопець з невеличкого містечка помандрував світом, "розпростуючи крила", а його дівчина на ім’я Пілар "плекала коріння" – вчилася, працювала, покохала іншого, отримувала листи з яскравими марками, розуміючи, як писав місцевий поет (насправді великий іспанський модерніст Антоніо Мачадо), що "дорогу створює подорож". Аж раптом хлопчина спиняється у Франції, стає семінаристом і починає читати лекції. Про що? По суті, про те саме, що каже будь-яка релігія світу: щоб пізнати Бога, треба насамперед слухати свого серця.
Зворушлива історія про те, що у коханні кожен повинен чимось жертвувати
Уривок з книги:
"Нещасним є той, – нагадував наш герой, – хто боїться ризикувати. Бо він, імовірно, ніколи не зневірюється, не зазнає розчарувань, не страждає, як ті, хто йде за своєю мрією. Та коли він озирнеться – адже ми всі озираємося, – він почує, як серце каже йому: "Що ж ти зробив із чудесами, якими Господь усіяв твої дні? Що ж ти зробив із талантами, які твій Навчитель доручив тобі?"
Тож далі дівчина ходить на лекції свого коханого, новітнього месії, який бачить жіноче в Богові, мандрує з ним, дискутуючи на релігійні теми. Але, щоб бути разом, кожен з них буде змушений багато чим пожертвувати. "Над річкою П’єдрою, там я сиділа та й плакала" – зауважує автор, – книжка про важливість такого віддавання себе. Пілар та її приятель – вигадані персонажі, але символізують численні конфлікти, які супроводжують нас у пошуку Другої Половинки; рано чи пізно ми маємо пе¬ремогти наші страхи, адже духовний шлях долається щоденним досвідом любові".