Щоб поліпшити стан довкілля, дедалі більше компаній переходить на альтернативні джерела енергії. Такий підхід обрала для себе й компанія SHABO. Вона першою в Україні, ще 7 років тому, почала використовувати як паливо… виноградну лозу. Запуск власної котельні став для SHABO не лише екологічним, а й економічно вигідним кроком, адже дав змогу скоротити витрати на опалення й створити нові робочі місця.

Цікаво Візитна картка: ігристе SHABO Grand Reserve екстра брют біле

"Ми – одна з найбільших виноробень в Україні. У нас величезні площі виноградників (1 200 гектарів) і десятки тисяч квадратних метрів виробничих приміщень. І всю цю територію потрібно опалювати, а також подавати теплову енергію для виробничих процесів. Як це робити, якщо до самого підприємства неможливо провести газ через особливості розташування? От ми й звернули увагу на власний ресурс – виноградну лозу", – пояснює головний інженер SHABO Валентин Клюс.

Площа виноградників SHABO – 1200 гектарів / Фото SHABO

Щороку на підприємстві збирається близько 1 200 тонн щепи з лози. Виноградну лозу обрізають узимку та на початку весни, коли виноградники перебувають у стані спокою, для регулювання росту та плодоношення.

Обрізка виноградної лози / Фото SHABO

Обрізка відбувається взимку та на початку весни / Фото SHABO

Обрізка лози потрібна, щоб регулювати ріст та плодоношення / Фото SHABO

Отриманого обсягу щепи вистачає, щоб повністю опалювати десятки тисяч квадратних метрів виробничого комплексу, туристичного об'єкта – Центру культури вина SHABO, а також подавати теплову енергію для виноробних процесів.

Щорічно збирають близько 1200 тонн щепи / Фото SHABO

Так компанія мінімізує викиди парникових газів та кількість відходів, що відповідає свідомому підходу до провадження бізнесу. Навіть попіл, що залишається після спалювання виноградної лози, не викидається, а стає добривом для ґрунту.

Щепу зберігають у спеціальних приміщеннях / Фото SHABO

"Сьогодні безвідходне виробництво – світовий тренд. Однак є речі, які ти робиш не тому, що це наразі популярно. Сталий розвиток та соціальна відповідальність завжди були для нас актуальними. Установивши котельню, ми стали першим і, наскільки мені відомо, досі лишаємось єдиним великим підприємством, де реалізовано такий екологічний спосіб опалення. Зараз до нас звертаються колеги з інших виробництв. І ми залюбки ділимося досвідом", – розповідає СЕО та співзасновник SHABO Гіоргі Іукурідзе.

Зауважимо, що раніше в Україні не використовували виноградну лозу для отримання енергії в такій кількості, адже з цим видом палива нелегко працювати. Утім, попри всі складнощі, SHABO та українському виробникові котельного обладнання Kriger удалося реалізувати унікальний опалювальний проєкт усього за кілька років. (Розробка тривала впродовж 2011 – 2014 років.)

SHABO реалізувала проєкт разом з українським виробником котельного обладнання Kriger / Фото SHABO

"Ідеальний об'єкт. Ідеальна філософія. І все це – завдяки одній людині. Головний спеціаліст ухвалив рішення й залучив нас до роботи. Ми спроєктували та запустили котельню – замовник отримав відчутний економічний ефект. Одеська зона, морське узбережжя, гарна екологія – й ані найменшої залежності від рідкого пального чи газу", – наголошує CEO компанії Kriger Леонід Крігер.

Котел, який працює на виноградній щепі / Фото SHABO

Спеціалісти котельні SHABO працюють у чотири зміни. Під час підготовки виноградної лози до роботи залучаються додаткові бригади.

Деталі котла / Фото SHABO

У самій котельні все відбувається автоматично: щепа подається до бункера перед котлом. Спеціальний сепаратор усередині бункера виловлює металеві домішки, а шнек-дозатор подає матеріал до котла.

Приміщення котельні / Фото SHABO

За словами головного інженера SHABO, котельня розпочинає роботу в серпні, зі стартом переробки винограду, і завершує аж у березні – квітні, коли закінчується опалювальний сезон. Загальна потужність котельні сягає 1,1 мВт (1,1 мільйона Вт). До речі, кейс котельні SHABO розглядався в межах проєкту "Сприяння впровадженню систем опалення на агробіомасі в сільських регіонах Європи". Проєкт отримав підтримку від програми досліджень та інновацій Європейського Союзу Horizon 2020.