Дженсіс Робінсон уже понад 40 років невтомно вивчає вина з різних країн, бере участь у дегустаціях, пише десятки книг, сотні статей, веде власний блог та робить тисячі нотаток про вино. Вона відома своєю допитливістю, працьовитістю і ставленням до вина як до витвору мистецтва. Дізнаймося ж про неї більше.

Читайте також: Улюблені вина величних людей: що полюбляли Мерилін Монро, Вінстон Черчилль та Наполеон

Від математика до винного критика

Дженсіс Робінсон виросла у звичайному селі на півдні Англії, а престижну освіту отримала в Оксфорді, вивчаючи математику та філософію. У вино ж вона закохалась уже у Франції, під час однієї з робочих поїздок. Спробувавши себе у винній журналістиці 1975 року, а саме в журналі Wine & Spirit, жінка більше не припиняла писати про свій улюблений продукт, багато подорожуючи й щоразу дивуючись багатству винного світу в різних культурах.

Чим я не перестаю захоплюватися, то це екстраординарним розмаїттям, що його демонструє вино,
– зізнається наша героїня.

1984 року сталась знакова подія: Дженсіс отримала кваліфікацію Master of Wine. Що в цьому дивного? А те, що вона стала першою людиною, не пов’язаною з виробництвом вина, яка спромоглася скласти важкі іспити й отримати підтвердження своєї експертності та визнання у винному світі.

Фото фейсбук Дженсіс Робінсон

Проте на престижному дипломі Дженсіс Робінсон не зупинилась – і дуже скоро заробила звання головного винного енциклопедиста. 1988 року вона взяла участь у роботі над першим виданням грандіозної енциклопедії – "Оксфордського компаньйона вин", який і сьогодні вважається головним посібником винних експертів. А трохи пізніше – випустила "Винний атлас" у співавторстві з винним письменником світового рівня Г’ю Джонсоном.

Із 1990 року матеріали Дженсіс публікує відома газета Financial Times. Окрім того, вона щодня пише для свого блогу jancisrobinson – там уже понад 200 тисяч дегустаційних нарисів! Її знають і люблять у всьому світі за вміння легко, з гумором говорити з читачами про вино й доступно пояснювати складні речі. Через це користуються популярністю й книги її авторства, зокрема бестселери "Винний експерт за 24 години" та "Як дегустувати вино".

Із людини, яка зовсім не вміла друкувати, я перетворилась на авторку сайту про вино, який читають у 80 країнах світу,
– каже про себе винна блогерка.

Фото інстаграм Дженсіс Робінсон

У Дженсіс багатюща колекція нагород та титулів, які підтверджують її високий авторитет у винному світі, і серед них – Орден Британської імперії, яким жінку нагородили 2003 року.

Дискусія з гігантом винної критики

Дженсіс Робінсон не побоялась вступити в полеміку з найвідомішим американським критиком. А все через червоне бордоське вино Chateau Pavie 2003, якому Роберт Паркер присудив за власною 100-бальною шкалою найвищий бал. Британка ж зі знаменитим колегою не погодилася, назвавши це вино цілком посереднім, перезрілим, засолодким, – і оцінила його за 20-бальною шкалою, яку сама розробила, лише у 12 балів.

Проте річ була не просто в особистих уподобаннях: дискусія між головними винними критиками світу засвідчила, наскільки по-різному сприймають вино у Старому та Новому Світі.

Фото фейсбук Дженсіс Робінсон

Ця суперечка, яку ЗМІ назвали "битвою слова", тривала аж три роки. І хоч завершилось усе мирній ноті, вона стала символом зіткнення різних поглядів на вино: прагматичного американського та піднесеного, витонченого європейського.

До теми: Джеймс Голлідей: австралійський маестро, який став легендою світу вина

У чому особливість винної філософії Робінсон

Дженсіс Робінсон ніколи не сприймає вино лише як продукт. Вона враховує історію виноробні, особистість винороба, теруарні особливості – словом, усе, що впродовж років оточує вино, впливаючи на нього. Вона оцінює вина за власною методикою й 20-бальною шкалою, хоча зауважує, що не любить вкладати всю гаму відчуттів від вина в сухі цифри, адже оцінка завжди суб’єктивна.

При цьому в одному з інтерв’ю Дженсіс Робінсон зізналась, що ніколи не наважилася б створювати власне вино:

У мене доволі посередні здібності до садівництва, і я фанатично прагну все контролювати, тож не маю ні талантів, ані необхідних рис характеру, щоб стати виноробом… Я ніколи не збиралася створювати нічого, крім слів,
– каже експертка