Сомельє в зелених штанях розповість про те, хто став першим маркетологом Бордо і як цей спритник змусив лондонців платити за вино втридорога.
Читайте також: Найсексуальніше вино виробляє у США авторка бестселера "50 відтінків сірого"
У XVII столітті вина були білі, червоні, французькі, іспанські, конкретніше – рошельські, севільські тощо, але всі – no name. Ідентифікації – нуль, амбіцій – теж. Зливали всі вина в одну бочку та й відправляли на продаж.
Із чого все почалось
Аж ось Арно де Понтак, землевласник, юрист, підприємець і за сумісництвом перший очільник парламенту Бордо, вирішив привезти на основний ринок збуту бордоського вина – до Лондона – не безіменну мішанину, а вина власних господарств. Вино із Шато-О-Бріон (Haut-Brion) ішло під ім’ям господарства, а із Шато-де-Пез, що в Сент-Естефі, – як Понтак. І ціна на них була вищою за ринкову.
Арно де Понтак / Зображення winedummy
Отже, маємо два ключових взаємопов’язаних факти: вина отримали імена й у зв’язку з цим подорожчали.
Утім, висока ціна цілком себе виправдовувала. Мсьє де Понтак мав не лише амбіції, а й високі стандарти виноробства, до того ж на кам’янистій ділянці, яку обрав ще його прадід, чудово родив виноград.
Шато-О-Бріон сьогодні / Фото haut-brion
Його вино пили королі
Вино де Понтака "має гарний і найособливіший смак, який я коли-небудь відчував", написав 10 квітня 1663 року автор найбільшого в англійській літературі щоденника Семюел Піпс. Також достеменно відомо, що понтаківські вина шанував Чарльз II: опис королівського винного льоху від 1660 року містить згадку про 169 пляшок вина Château Haut-Brion.
Вино Шато-О-Бріон / Фото antikwein
Перший ресторан Лондона
1666 року Арно де Понтак зробив іще один визначальний маркетинговий та логістичний хід – відправив свого сина Франсуа-Огюста відкрити в Лондоні таверну "Знак Понтака". Ціни на вино там були в 3–4 рази вищі, ніж в інших місцях за інші вина. Так, глечик Гобріону коштував не 2, а 7 шилінгів. Їжа також виявилася на висоті – як на смак, так і за ціною.
Проте знаєте? Лондонці охоче залишали в таверні гроші – "Знак Понтака" мав шалений успіх! Він став першим рестораном Лондона (який проіснував понад 100 років) і базовим складом для вин із маєтку Шато-О-Бріон, які незабаром можна було скуштувати в багатьох закладах міста.
Незрозумілі назви вин Понтак і Гобріон назавжди увійшли в лексикон лондонців, створивши прецедент: за винами було закріплено не лише регіон походження, а й назву виноробні.
Цікаво: Вино, шоколад та португальці: що цікавого в найбільшому винному парку розваг – гід
Як це вплинуло на винну культуру
Що спонукало Арно де Понтака дати своїм винам імена, можна лише здогадуватись. Але рішення виявилось геніальним, а його вплив на винну культуру – безмежним. По-перше, багато хто з виробників замислився щодо якості (спочатку методи виробництва де Понтака перейняли винороби Медока, а за ними поступово й інші). По-друге, вони зрозуміли: за ім’я споживач готовий платити більше. Тож, по-третє, перетворити на бренд своє ім’я або назву свого маєтку стало мрією багатьох заможних людей.
Сомельє в зелених штанях бажає вам лише чудових історій за келихом такого ж чудового вина!