Почнімо з приголомшливих цифр: на сайті Роберта Паркера "Wine advocate" – понад 450 тисяч статей, оглядів та винних рейтингів; його журнал має близько 50 тисяч підписників по всьому світу; його "Винний гід" майже на 2 тисячі сторінок витримав 7 перевидань – і досі є бестселером. І це далеко не весь список досягнень знаменитого американця.

Читайте також: Як правильно зберігати вино вдома: важливі поради

Роберт Паркер уже відійшов від винних справ, проте його ім’я назавжди залишиться в пантеоні найвидатніших особистостей світу вина. Розповідаємо, як Паркерові вдалося досягти такого визнання, якою його розробкою користуються в усьому світі й за що авторитетного експерта критикують.

Як з’явився "Wine advocate"

Перш ніж присвятити себе винній критиці, Роберт Паркер закінчив 1973 року Мерилендський університет, а далі 10 років успішно працював на адвокатській ниві. У той самий період молодий юрист виявив у собі не тільки любов до вина, а й дивовижну здатність тонко розпізнавати винні смаки. Він почав спрагло дегустувати, занотовувати та порівнювати.

Зрештою 1978 року набуті знання знайшли вихід: Роберт Паркер почав випускати власний бюлетень під назвою "Wine advocate". Так поєднались дві справи його життя. Нотатки Паркера одразу сподобалися читачам, адже він просто й доступно, для широкого загалу, розповідав про вино, а саме цього тоді й не вистачало.

Роберт Паркер завжди відповідально ставився до своєї справи / Фото Getty

Поворотний момент

Вирішальним для американця став 1982 рік. Більшість критиків назвали тогрічний урожай Бордо не надто вдалим, а вино з нього – безперспективним для витримки. І лише Роберт Паркер, на відміну від колег, зміг оцінити унікальність цього вінтажу. На сторінках "Wine advocate" він писав, що із часом це вино розкриє своє багатство ароматів та смакових нюансів і значно подорожчає.

Так і сталось. За кілька років експерти визнали: Паркер мав рацію. Тож ті з читачів "Wine advocate", які дослухались до впертого критика й придбали бордоський вінтаж 1982 року, згодом збагатилися. Після цієї історії колеги Роберта Паркера значно серйозніше стали сприймати його професійну думку.

Думка Роберта Паркера має вагу у винному світі / Фото Flickr

Незабаром, завдяки своїй бездоганній репутації знавця вин, Паркер зміг облишити юриспруденцію й цілком присвятити себе дослідженню вин.

Із часом авторитет "винного адвоката" лише зростав. Його книги та довідники досі видаються в кількох десятках країн, друковане видання "Wine advocate" доповнив однойменний сайт, де щодня розміщуються свіжі огляди вин. А розроблена Робертом Паркером 100-бальна шкала оцінювання вин, яку тепер використовують у всьому світі, поправді увічнила його ім’я.

Як працює шкала Паркера

Дегустатор ставить вину бали за вигляд, аромат, смак і післясмак, здатність до витримки й загальне враження. Продукт, який отримав менше ніж 50 балів, узагалі не варто розглядати, вважає Паркер:

96 – 100 (extraordinary) – надзвичайне вино, глибоке та складне, для справжніх поціновувачів;
90 – 95 (outstanding) – видатне вино, з особливим характером;
80 – 89 (above average) – вино краще за середнє, вишукане, без помітних вад;
70 – 79 (average) – середнє вино, якісне, проте без особливої глибини у смаку та ароматі;
60 – 69 (below average) – вино гірше за середнє, з відчутними недоліками, як-от надмірна кислотність чи танінність (гіркота, терпкість);
50– 59 (unacceptable) – неприйнятне вино, яке не рекомендується пити.

Саме оцінки Паркера викликали шквал обговорень і значною мірою впливали на виноробний ринок. Своєю оцінкою Паркер міг як підняти ціну вина, так і знищити репутацію цілої виноробні.

У чому неоднозначність Роберта Паркера

Американський знавець вин відомий своїм завзяттям, із яким він обстоює свою думку. Паркера вважають дуже принциповим критиком, який не співпрацює з виноробнями, магазинами й не зважає на думку інших експертів, навіть якщо він один проти всіх своїх колег. Нотатки Паркера завжди точні та структуровані, без пафосних узагальнених описів. Якщо вино йому не сподобалось, він каже про це прямо.

Роберт Паркер завжди прямолінійний / Фото Getty

Утім, оцінки Паркера неодноразово ставали предметом суперечок і навіть скандалів. Чого варта його знаменита трирічна дискусія з іншим відомим критиком – Дженсіс Робінсон! Паркерові часто закидають за суб’єктивність і прихильність лише до напоїв певного діапазону, а саме до яскравих, насичених бордоських вин. Вина з тонким ароматом він не шанує, тому вони рідко отримують високі бали за його шкалою.

Цікаво: Журнал Cosmopolitan створив власне вино: як і кому його радять пити

Деякі винороби навіть намагаються спеціально створювати вина на Паркерів смак, що також не подобається його колегам, адже це шкодить різноманіттю на винному ринку.

У будь-якому разі саме сміливий та категоричний Роберт Паркер своїми матеріалами привернув увагу всього світу, прищепив багатьом американцям любов до вина, показавши, яким різним воно буває і як ним можна смакувати.