Детективна історія про подорожі у часі, родинна сага чи глибинне дослідження про трансформацію сучасного мистецтва? Пропонуємо вам насолодитись цією добіркою книг, обрати щось собі до смаку та мерщій поспішати по новинку на Форум видавців!

Читайте також Неймовірна розв'язка: хто став найкращим українським сомельє

Люко Дашвар. Село не люди. Добити свідка.

Видавництво: Клуб Сімейного Дозвілля, 2021

Карколомні пригоди, магія з містикою і звісно ж кохання чекають на читача у цьому продовження історії "Село не люди". Варто нагадати, як чотирнадцять років тому через інтриги й жадібність сільського магната Івана Залусківського згоріла Шанівка, постраждали селяни, та найбільше – Катерина, яка втратила всіх, кого любила.

Повернувшись у село, де її кличуть відьмою, вона знайшла захист у старій бабиній мазанці. Тож чотирнадцять років Залусківський і Катерина не бачилися, але намір прибрати її, як свідка, злочину, не покинув, хоч це виявилося й складно.

Люко Дашвар. Село не люди. Добити свідка.

Уривок з книги

"За мить стало не смішно, бо вогники продовжувати невпинно наближатися. Пливли швидко на висоті приблизно метр від поверхні землі. І тільки тепер Залусківський усвідомив, що стоїть саме на тому місці, де минулого разу його файний "джип гранд чирокі" заглух, а потім і щезнув назавжди. – Та що за фігня? – пробурмотів уперто. Насупився. Вдивлявся у вогники, які продовжували стрімко наближатися. "Чого ж я лопату не взяв?!" – тільки й устиг подумати, коли з чорноти почув грізний рик, і тої ж миті на нього плигнув великий, страшний, як наймоторошніше нічне видіння, вовк".

Утім, не покинувши свого наміру, Залусківський багатів та міцнів, а дівчина поступово втрачала свій особливий дар передбачення. І так би їхні дороги розійшлися назавжди. Якби одного дня на занедбаному шанівському обійсті школярка Стаська не знайшла... труп чоловіка. Але Катерина знає, хто жертва і хто вбивця.

Тепер її життю знову загрожує небезпека. Через наклеп Катерина й сама опиняється під підозрою. Вона нікому не вірить і майже ніхто не вірить їй. А той, хто розпочав смертельне полювання на Катерину, упевнений: порятунку їй немає. Розпочате багато років тому час довести до кінця…

Георгий Тома. Etteria. Книга первая.

Видавництво: Саммит-книга, 2021

Динамічна, пронизлива і надзвичайно цікава історія Георгія Томи затягує у світ фантастичних пригод: військові місії, бойові операції та завдання переплітаються з нелегким особистим життям героїв.

Георгий Тома. Etteria. Книга первая.

Відтоді, як трьох найкращих хлопців з дитячого будинку вибрали для навчання у секретній військовій організації, минуло кілька років. Їхня дружба зміцніла і згуртувала в період важкого і виснажливого навчання. Однак, щоб скласти останній іспит, потрібно зробити страшний вибір, який все подальше життя тим хлопцям, що залишаться в живих, не даватиме спокою.

Уривок з книги

"– Ты считаешь, что я об этом не подумал? – спросил Джон и добавил, показывая пальцем: – Вот видишь – в этой комнате семь входов и выходов. Ты думаешь, мы сумеем вдвоем столько времени продержаться, пока Стив приготовит веревки и вызволит агента? – Ну да, может, и не хватить времени, – промолвил Билл. – Ой, чувствую, что это не так просто все сделать, – молвил Владислав. – Ничего, ребята, мы еще из более жестких переделок выбирались, – подбадривая ребят, сказал Джон. – Ну с этим разобрались, а дальше что? – спросил Билл. – Если с этим все понятно, то вы можете быть свободными ровно два часа, – отчеканил Джон и откинулся на спинку кресла".

Тож скільки фантастичних подій чекає на наших героїв! Неймовірних і карколомних, захоплюючих і дуже страшних…

Павло Матюша. Коло з крапкою.

Видавництво: Фенікс, 2021

Автор циклу новел, зібраних у цій книжці, пропонує спершу зануритися у міжнародний політичний детектив шпигунського типу, а потім продовжити спуск на глибину життєвих стосунків, які панували у недалеких двотисячних.

Павло Матюша. Коло з крапкою.

Крім іронічного тону, на який заслуговують наші можновладці, у збірці чимало серйозної аналітики художнього характеру та прогнозів на майбутнє. Чи справдилися вони – вирахувати легко, адже писалася збірка 2008 року.

Уривок з книги

"Я – молодий держслужбовець, якого, немов мокрим рядном, накрило від усвідомлення місця, в якому я перебував, – згадує автор ті часи. – Патріотичне піднесення після Помаранчевої революції почало спадати. Ще ніхто не здогадувався про дуже близьке захоплення влади тим, хто програв у третьому турі, і про майбутню Революцію гідності. Я працював у Верховній Раді та був свідком подій, які для більшості людей залишалися невидимими за важкими темними кулісами. Мені хотілося ділитися цим досвідом, адже найгірші штампи виявилися правдою. Всім нам прагнулося іншого розвитку подій для нашої країни – без кумівства та корупції. Розвитку, заснованого на відкритості й чесній ініціативі. Бажання бути почутим і бетонне мовчання у відповідь від видавців, яким надсилав рукопис, майже змусили мене зійти з літературної стежки. Якоїсь миті мені навіть здалося, що в цій сфері все працювало за схожими принципами, як у Верховній Раді. Відтоді змінилася країна, змінився я сам, але деякі речі не міняються. Якщо розмовляти з вітром – вітер не заговорить у відповідь. Але шукайте – і знайдете, стукайте – і вам відчинять. Коли я написав чотири новели про ту дійсність, яка існувала тоді довкола мене, а також, вочевидь, у мені самому, я не знав, що позитивну відповідь отримаю аж через 12 років".\

Ірина Савка. Три Марти.

Видавництво: Видавництво Старого Лева, 2021

Три Марти у цій історії – це три жінки, три кохання одного чоловіка. Буремні часи війни, колгоспного ярма, репатріації переплели їхні долі в одне полотно, з якого не висмикнеш жодної нитки.

Ірина Савка. Три Марти.

Ця родинна сага – віддзеркалення цілого століття, що прокотилося грозами понад маленьким західноукраїнським селом, з усіма його жахіттями, з його катами й добрими людьми. Коли любов, посвята, прощення та милосердя рятують від смерті і безнадії.

Уривок з книги

"Ой, сонечко ясне, може ти втомилось, чи ти розгнівилось, іще не лягай, – вона проспівала останній акорд романсу Стеценка, – починається ця історія. – Незнайомий дядечко, голова комісії, вдоволено поворушив чорними вусами, які навдивовижу пасували до його блідого обличчя. – Хорошо, она музикальная, – розглядав свої бліді видовжені пальці. На лоба йому спадало пасмо сивого, майже білого волосся, яке гармонійно виділялося в напрочуд чорному чубі. "Прізвище його Лисенко", – чулося в гурті. Чи не далекий його пращур написав "Наталку Полтавку"? Марічка про нього багато чула й переспівала всі пісні – їх називали аріями. Вона стояла мовчки, боячись глянути на чоловіка, який мав порядкувати майбутньою її долею".

Цікаво Пристрасть може все зруйнувати: 5 речей, які шкодять вашим стосункам

Вільям Дерезевіц. Смерть митця: Як творчі люди виживають у часи мільярдерів і технологічних гігантів.

Видавництво: Yakaboo Publishing, 2021

Глибоке дослідження автора цієї книжки – відомого письменника й критика – попередження про те, як цифрова економіка загрожує життю й роботі митців – музикантів, письменників, художників. Тобто тих, на кому тримається наша духовність і наше суспільство.

Вільям Дерезевіц. Смерть митця: Як творчі люди виживають у часи мільярдерів і технологічних гігантів.

Крім вищезгаданої, є дві версії того, як живеться в цифрову епоху творчим людям. Перша походить із Кремнієвої долини. Згідно з нею, заробляти творчістю ще ніколи не було так легко. Якщо в тебе є ноутбук – маєш студію звукозапису. Користуєшся айфоном – маєш кінокамеру.

Інша версія належить самим творчим людям. Так, вони погоджуються, опублікувати можна все. Але хто за це заплатить? І ні, не кожен може бути митцем. То хто ж тут має рацію? Є люди, які справді заробляють сьогодні творчістю. Як їм це вдається? Автор книжки як знавець сучасної культури, готовий відповісти на ці питання.

Уривок з книги

"Тепер мистецтво – це "клас активів", – нагадують нам, – і його можуть скуповувати, швидко перепродавати, розпродавати, на його ціну можуть впливати поточні новини. Модерністів, імпресіоністів й відданих послідовників стилю післявоєнної епохи замінили сучасні митці, які відіграють роль надзвичайно волатильних акцій. З так званими молодими художниками, зокрема, працюють як з амбітними стартапами – в них інвестують і сподіваються швидко отримати прибуток. Із цією практикою у фрази "цінувати мистецтво" з’явився новий сенс. За допомогою мистецтва відмивають гроші, переводять їх за кордон, уникають податків. Його використовують як заставу для кредитів. Воно переважно опиняється в приватних музеях чи місцях для зберігання люксових товарів. Останні вже стали бізнесом на мільярди доларів".

До теми Коли все "замахало": 5 крутих книжкових новинок, які захоплять вашу увагу

Таким чином, на основі інтерв’ю з творчими людьми з найрізноманітніших мистецьких напрямків автор доводить, що перед нашими очима відбувається епохальна трансформація. В епоху Ренесансу були майстри, у ХІХ столітті – богема, у ХХ – професіонали, а в цифрову еру з’являється нова парадигма і вона змінює всі наші усталені уявлення про природу мистецтва й роль митця в суспільстві.

Андрій Горбунов. Розволокнення.

Видавництво: Фенікс, 2021

Насамперед слід нагадати, що ця книжка про пригоди приватного детектива Тіма Ворпера – перша у світі науково коректна історія про подорожі в часі. Де про можливість пересуватися у часовому просторі один з героїв оповіді буденно розповідає у своїй лекції.

Андрій Горбунов. Розволокнення.

Уривок з книги

"– Агностичний клон, ясна річ, не знає, що він зацікавлений у злитті, – говорить професор. – Але переконати його нам не вдасться: складно читати комусь тижневий інтенсив з фізики, знаючи, що мораллю цієї історії буде щось на зразок цього: "Ти маєш померти, і це терміново – пройди, будь ласка, от сюди у термоядерний реактор, або ж наступні десять років виконуй усе, що я тобі скажу".

Отже, для початку нам доведеться познайомитися з трьома типами машин часу. Записуйте. Загалом книжка настільки науково правильна, що містить у кінці посилання на використані наукові роботи. Попри це, перед вами – пригодницький детектив, що не потребує для прочитання і розуміння жодних попередніх спеціалізованих знань. Крім того, у ньому є чотиривимірний квантовий секс, кольорові ілюстрації та QR-коди з посиланнями на відеоматеріали й терміни, не вигадані автором, а такі, що відповідають дійсності за межами книжки.

Сергій Соколов. Дрімкотіння для Поліни.

Видавництво: Саміт-книга, 2021

Іноді чисті почуття, буденні радощі, радісні очікування – це те, що найбільше важить у житті, надаючи йому сенс. І зрозуміло, що таке можливо лише за спілкування зі щирою і відкритою душею, тобто з дитиною, чиї відчуття відверті, а увага до вас – непідробна.

Сергій Соколов. Дрімкотіння для Поліни.

Тож що може бути краще за чисту емоцію дитини? Вона вперше сіла, поповзла або радіє, коли прийшов дідусь чи бабуся. Ці моменти в житті кожного малюка можна прирівняти до історичних подій планетарного масштабу. Власне, чудово ілюстрована збірка віршів "Дрімкотіння для Поліни" – це і є спроба збагнути, відчути та описати емоції дитини, переживаючи й спостерігаючи за неповторними моментами її життя.

Уривок з книги

"Це вірші очима моєї доньки Поліни, – зауважує автор, – якими вона нагородила мене і надихнула записати на папері. Чиста любов до світу і радість через зміни самого себе – це квінтесенція віршів нашого з вами дитинства. Читайте вірші разом з малюками та знову ловіть відчуття радості й щастя". Що ж до віршиків, то вони у цій книжці – і дитячі, і ужиткові, і водночас по-своєму філософські та непідробно щирі.

"Я сьогодні крокувала, / Вузьку стежку протоптала. / Я навчусь чимчикувати, / І піду пригод шукати. / Дам я руку мамі з татом, / Чи візьмусь за руки з братом. / Їм потрібна допомога, / Щоб не падала підлога. / Без руки не обійтись, / По паркету не пройтись. / Він слизький, як перший лід. / Де тут Захід? Де тут Схід? / Небезпечно, мабуть, йти. / Краще сісти і повзти".